^Back To Top

foto1 foto2 foto3 foto4 foto5


Проект Еразмус+ Жан Моне Модуль

"Європеїзація докторських програм у галузі освіти"

Europeanization of Doctoral Studies of Education

№ 600071-EPP-1-2018-1-UA-EPPJMO-MODULE

Jean Monnet Project EURDOCS 2018-2021

Get Adobe Flash player

Please, choose a language

4 березня 2021 року для учасників проєкту Erasmus + Jean Monnet Module в Сумському державному педагогічному університеті імені А.С.Макаренка відбувся семінар 7 «Інноваційні підходи до управління науковими проєктами / Innovative approaches to management of research projects».

Спільно з аспірантами розглянули такі проблемні питання:

1. Менеджмент розвитку університету.

 2. Менеджмент академічних, освітніх проєктів.

3. Фандрейзингова діяльність університету.

4. Управління ризиками в наукових проектах.

1. Concepts and practices of academic management in HEd.

2. University development management.

3. Management of academic and educational projects.

4. Fundraising activity of the university.  Risk management in research projects.

Аналізували термін «інновація», розглядали Європейські програми у сфері вищої освіти в Україні: 

- Темпус (Програму зовнішньої допомоги Європейського Союзу,  мета - сприяння модернізації систем вищої освіти в країнах-партнерах ЄС; зміцнення „трикутника знань” (knowledge triangle): зв’язку між освітою, дослідницькою діяльністю та інноваціями;

- «Горизонт 2020» ( об’єднує ресурси й інформацію з різних галузей, технологій та дисциплін, включаючи суспільні та гуманітарні науки);

-Проєкти Європейського Союзу «Мережа національних офісів програми Еразмус+ та національних команд експертів з реформування вищої освіти»; приклади проєктів в університеті

Для розкриття питання  «Фандрейзингова діяльність університету»  запросили Сбруєву Аліну Анатоліївну, доктора педагогічних наук, професора, завідувачку кафедри педагогіки Сумського державного педагогічного університету  імені А.С.Макаренка.

4 березня 2021 року відбулась також лекція 7 «Забезпечення якості академічної культури: європейський, національний та інституційний виміри».

Ensuring the quality of academic culture: European, national and institutional dimensions

Детальніше...

2 березня 2021 року для учасників проєкту Erasmus + Jean Monnet Module в Сумському державному педагогічному університеті імені А.С.Макаренка відбулась лекція 6 з курсу «Академічна культура дослідника: європейський та національний досвід».

ТЕМА ЛЕКЦІЇ «Лінгвоперсонологія. Культура наукового наставництва» /Linguopersonology. Culture of scientific mentoring

Розглядали такі питання:

1.Практика наставництва або менторинг як соціальний інститут адаптації.

2.Лінгвоперсонологія наукового наставника.

3.Культура наукового партнерства.

1. The practice of mentoring or mentoring as a social institution of adaptation.

2. Linguopersonology of a research mentor

3. The culture of research partnership

Мета лекції: сприяти розумінню у слухачів практики наставництва, менторингу як соціального інституту адаптації, лінгвоперсонології наукового наставника, формування у часників проекту  культури наукового партнерства.

 Також 2 березня 2021 року відбувся також семінар № 6 на тему «Лінгвоперсонологія. Культура наукового наставництва».

Розглядали такі питання, як  наставництво (англ. mentorship),  коучинг (англ. coaching), важливість наставництва, якість наукового консультування як основна умова якісної роботи аспірантів, компетенції у сфері консультування і проведення досліджень.

До дискусії на заняттях були запрошені керівник проєкту професор Сбруєва а.А., викладачі кафедри педагогіки.

Тема дискусії: Риси наставника

1) ентузіазм і емпатія;

2) вміння заохотити початківця;

3) готовність наставника сприяти розвитку рефлексії у протеже;

5) вміння досвідченого вчителя створити невимушену атмосферу для ефективного обміну досвідом (А. Рейман і Р. Еделфелт)

 У межах заняття опрацьовували специфіку наукового діалогу.

25 лютого 2021 року для учасників проєкту Erasmus + Jean Monnet Module в Сумському державному педагогічному університеті імені А.С.Макаренка відбулись практичні заняття«Наративно-цифровий компонент академічної культури» та «Лінгвокультурологічний аспект академічної культури».

На вебінарі  «Наративно-цифровий компонент академічної культури» розглядали такі питання: основні положення наративної культури дослідника, когнітивно-візуальних технологій, цифрово-операційної обробки і моделювання академічних текстів, освітніх проектів засобами цифрових технологій, окремі аспекти персональних медіаресурсів (блогів).

Завдання виконували з урахуванням таких методів дослідження: порівняльного аналізу для зіставлення означень понять при складанні тезаурусу дослідження; зіставний і описовий методи компонентно-когнітивного аналізу для визначення структурних компонентів академічного культури; системного аналізу для узагальнення напрацювань науковців у контексті формування академічної культури дослідника.

Під час вебінару «Лінгвокультурологічний аспект академічної культури»  розглядали такі питання: академічна комунікація: комунікативні стратегії й тактики: засоби аргументації та переконливості.

Такі питання, як публікаційна діяльність дослідника на засадах академічної доброчесності; публікаційна активність, академічна доброчесність дослідника, пубікаційна/видавнича етика, культура підготовку наукової статті до друку (як сформулювати назву статті, у чому специфіка анотації, висновків) і роль академічних словників; про покликання, цитати в науковому тексті й інструменти інфомедійної грамотності, формування критичного мислення, соціальну толерантність, фактчекінг, інформаційну та візуальну грамотність, цифрову безпеку, розглядали спільно із Вовк Мирославою, завідувачкою відділу змісту і технологій педагогічної освіти Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, гарантом освітньо-наукової програми 011 Освітні /педагогічні науки та Фаст Ольгою, проректоркою з науково-педагогічної роботи та міжнародної співпраці Комунального закладу вищої освіти "Луцький педагогічний коледж" Волинської обласної ради.

23 лютого 2021 року для учасників проєкту Erasmus + Jean Monnet Module в Сумському державному педагогічному університеті імені А.С.Макаренка відбулось практичне заняття 3 «Лінгвокультурологічний аспект академічної культури».

Виконували завдання за такими пунктами плану:

Наукова мовна культура – складова академічної культури.

Текстово-жанровий підхід до формування академічної культури.

Архітектоніка різних жанрів наукового дискурсу.

Академічна комунікація: комунікативні стратегії й тактики: засоби когезії і когерентності; аргументація та персуазивність (переконливість).

Було застосовано такі емпіричні методи: бесіда, діалог, обговорення дослідницьких проблем щодо формування академічної культури.

Акцентовано увагу на дотриманні принципів академічної доброчесності, поваги до інтелектуальної праці колег, відповідальності за якість освітнього процесу.

Написали есе «Словники у моєму житті і професії». Роботу оцінювали максимум у 20 балів за критеріями (до 4-х балів кожен): обсяг (120-200 слів); дотримання структури тексту (чітка композиційна побудова, внутрішня логіка); наявність авторського підходу до розкриття теми; аргументування тези; мовне оформлення есе.

У  цей же день 23 лютого 2021 року для учасників проєкту Erasmus + Jean Monnet Module в Сумському державному педагогічному університеті імені А.С.Макаренка відбулась лекція 5 з курсу «Академічна культура дослідника: європейський та національний досвід».

ТЕМА ЛЕКЦІЇ «Праксеологічний та поведінково-інтерактивний компоненти академічної культури»/Praxeological and behavioral-interactive components of academic culture»

Розглядали такі питання:

1. Культура навчання в університеті.

2. Уміння і навички, що ґрунтуються на критичному мисленні.

3. Мовнокомунікативна культура дослідника.

4. Професійне лідерство у сфері досліджень.

1. Culture of study at the university.

2. Skills and habits constructed though critical thinking.

3. Communicative technology.

4. Professional leadership in research.

Прийгли до висновку, що праксеологічний та поведінково-інтерактивний компоненти академічної культури характеризують ступінь реалізації засвоєних цінностей, норм, знань у ситуаціях професійного спілкування, охоплюють уміння і навички, що ґрунтуються на критичному мисленні, володінні комунікативною технікою, вербальною та невербальною (манера говорити, жести, міміка, пантоміміка) взаємодією і знаходять прояв, зокрема, в академічній грамотності.

Для розгляду питання «Професійне лідерство у сфері досліджень» запросили доктора педагогічних наук Марину Бойченко, яка зупинилась на характеристиці окремих аспектів лідерства в загальній середній освіті США.

18 лютого  2021 року  учасники проєкту були залучені до семінару  2 « Академічна культура й етика у вищій освіті: європейський, національний та інституційний виміри» / Academic culture and ethics in higher education: European, national and institutional dimensions.

Упродовж заняття розглянули такі питання: проблеми наукової доброчесності в сучасному науковому середовищі: світовий, європейський та національний досвід; морально-етичні цінності дослідника: професійний обов’язок, соціальна відповідальність, академічна честь, повага до іншої людини; етичні принципи педагога-дослідника у здійсненні академічної комунікації на суб’єкт-суб’єктній, гуманістичній основі; академічні  кодекси цінностей.

Аспіранти виконували завдання з  термінологічної, словникової культури як складників академічної доброчесності, культури спілкування дослідника (академічної комунікації).

На заняття були запрошені вчителі-дослідники шкіл  Сумської області.

Також 18 лютого 2021 року для учасників проєкту Erasmus + Jean Monnet Module в Сумському державному педагогічному університеті імені А.С.Макаренка відбулась лекція №4 «Концептуальні основи формування академічної культури».

Розглядали такі питання:

1.Системно-суб’єктний підхід  до формування академічної культури.

2.Аксіологічний   підхід до формування академічної культури.

3.Акмеологічний підхід до формування академічної культури.

4.Праксеологічний підхід до формування академічної культури

Прийшли до висновку: для зміцнення інноваційної національної безпеки держави  важливе дотримання цінностей академічної культури.

Системно-суб’єктний підхід дає змогу розглядати процес формування академічної культури майбутнього педагога-дослідника як системно цілісний і процесуально неперервний, в органічній єдності загального, особливого, індивідуального. Застосування аксіологічного підходу дозволяє вибудовувати суб'єкт-суб'єктні стосунки між учасниками дослідницького процесу, сприяє  здатності  до самовизначення у світі культури і культурної ідентифікації, прагненню до життєтворчості. Врахування праксеологічного підходу дозволяє тлумачити формування академічної  культури як процес залучення учасників академічної спільноти до ефективного діалогового спілкування українською та іноземними мовами у процесі презентації матеріалів та результатів дослідження, зокрема, в межах міжнародного академічного співтовариства на основі суб'єкт-суб'єктних відносин.