Академічна доброчесність учасників освітнього процесу – одне із питань, яке обговорювали під час семінару – практикуму «Інновації у підвищенні кваліфікації» 11 березня 2020 року в СумДПУ імені А. С. Макаренка
Організували і провели захід ресурсний центр професійного розвитку вчителя української мови і літератури університету та Управління державної служби якості освіти у Сумській області.
Тези виступів: основні принципи культури якості освіти: автономія; довіра; прозорість; партнерство; об’єктивність; субсидіарність; академічна доброчесність; академічна свобода; запобігання корупції.
Академічна доброчесність є невід’ємною складовою забезпечення якості освітньої діяльності. Прийшли до висновку: важливо спрямовувати зміст завдань на творчу та аналітичну роботу учнів, практикувати написання тематичних творчих есе, використовувати у навчальній діяльності лише достовірні джерела інформації, дотримуватись правил посилання на джерела інформації, яка використовується; надавати достовірну інформацію про результати власної навчальної діяльності.
Результати ЗНО з української мови і літератури (2018, 2019) засвідчили: 65% тестованих випускників шкіл не вміють вправно сформулювати свою позицію, 71% – аргументувати. Мовленнєву вправність власних висловлювань учнів оцінено загалом у 0 або 1 бал із чотирьох можливих, що вказує загалом на низький рівень опанування орфографічних, пунктуаційних, лексичних, граматичних і стилістичних норм української мови. Результати дослідження PISA 2018 (Programme for International Student Assessment / Міжнародна програма з оцінювання освітніх досягнень учнів) теж підтверджують: за показником читацької компетентності (здатності сприймати, аналізувати, використовувати й оцінювати письмовий текст задля досягнення певних цілей, розширювати свої знання й читацький потенціал) учні /студенти українських шкіл /училищ віком до п'ятнадцяти років набрали в середньому лише 466 балів із 1000 можливих.
Акцентували увагу на академічні словники.
Наприклад, на "Словник української мови в 20 томах", що укладається науковцями Українського мовно-інформаційного фонду НАН України та Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України відповідно до Державної програми розвитку Національної словникової бази України.
Натепер видано друком 1-10 том (діапазон А - ОБМІЛЬ).
Електронні версії перших десяти томів тлумачного академічного "Словника української мови в 20 томах" доступні на сайтах: https://services.ulif.org.ua/expl/, https://sum20ua.com/
Електронна версія усіх одинадцяти томів тлумачного академічного "Словника української мови" доступна на сайті Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України: www.inmo.org.ua/sum.html
В обговоренні взяли участь начальник Управління державної служби якості освіти у Сумській області Алла РЯБУХА, перший проректор СумДПУ імені А. С. Макаренка Любов ПШЕНИЧНА, завідувач кафедри української мови і літератури університету Олена СЕМЕНОГ, доцент кафедри української мови і літератури Ольга РУДЬ, аспірантка, викладач Машинобудівного коледжу Наталя ПОМАРЕНКО, директори шкіл, педагогічних коледжів, учителі Сум та Сумської області, викладачі та студенти університету.
Учасники обговорили напрями роботи ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції здобувачів вищої освіти і молодих учених «АКАДЕМІЧНА КУЛЬТУРА ДОСЛІДНИКА В ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ТА НАЦІОНАЛЬНИЙ ДОСВІД» (14-15 травня 2020 року на базі кафедр української мови і літератури, педагогіки та інформатики Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка .
Робота конференції планується за такими напрямами:
- інновації у докторській підготовці з освітніх / педагогічних наук: український, європейський та світовий досвід;
- академічна культура й етика у вищій освіті: європейський, національний виміри;
- наукова мовна культура; академічне письмо; архітектоніка різних жанрів наукового дискурсу;
- академічна комунікація: комунікативні стратегії і тактики;
- культура наставництва в українському та європейському університеті;
- академічна мовна особистість; академічне мистецтво
- менеджмент академічних освітніх проектів;
- формування основ академічної культури у закладах освіти;
- актуальні проблеми досліджень у галузі лінгвістики, літературознавства, мистецтвознавства, соціальних комунікацій, інформаційних технологій, професійної освіти і освіти дорослих.
