16 травня 2019 року відбувся семінар 7 на тему «Лінгвоперсонологія. Культура наукового наставництва». Аспіранти взяли участь у дискусії: практика наставництва або менторинг як соціальний інститут адаптації; лінгвоперсонологія наукового наставника; культура наукового партнерства. У межах заняття окреслили сутність понять «академічна мовна особистість», «ідіостиль наукового наставника», функції мовної поведінки наукового наставника, специфіку наукового діалогу.

4 квітня 2019 року відбувся семінар 6 «Інноваційні підходи до управління науковими проектами». Спільно з аспірантами розглянули такі проблемні питання, як концепції та практика академічного  менеджеризму; менеджмент розвитку університету; менеджмент академічних, освітніх проектів; фандрейзингова діяльність університету; управління ризиками в наукових проектах.

21 березня 2019 РОКУ для учасників проекту відбулись семінари №4-5 з курсу «Академічна культура дослідника: європейський та національний досвід». Тема «Лінгвокультурологічний аспект академічної культури» (4 год.)

На заняттях з урахуванням аналізу науково-педагогічних досліджень було розглянуто такі питання: наукова мовна культура – складова академічної культури; текстово-жанровий підхід до формування академічної культури; архітектоніка різних жанрів наукового дискурсу; академічна комунікація: комунікативні стратегії й тактики: засоби аргументації та переконливості; візуальна риторика в усній та писемній комунікації; ефективні риторичні прийоми: вербальні та невербальні; неориторика та науковий діалог; неориторика та медіація знання; фахова варіативність засобів аргументації. Було застосовано такі емпіричні методи: бесіда, діалог, обговорення дослідницьких проблем щодо формування академічної культури.

Читати далі...

14 березня 2019 РОКУ учасники проекту взяли участь також у семінарі № 3. Тема «Наративно-цифровий компонент академічної культури». Розглядали такі питання: основні положення наративної культури дослідника, когнітивно-візуальних технологій, цифрово-операційної обробки і моделювання академічних текстів, освітніх проектів засобами цифрових технологій, окремі аспекти персональних медіаресурсів (блогів). Завдання виконували з урахуванням таких методів дослідження:  порівняльного аналізу для зіставлення означень понять при складанні тезаурусу дослідження; зіставний і описовий методи компонентно-когнітивного аналізу для визначення структурних компонентів академічного культури;  системного аналізу для узагальнення напрацювань науковців у контексті формування академічної культури дослідника.