6 березня 2020 РОКУ відбулась лекція з курсу «Академічна культура дослідника: європейський та національний досвід» для. ТЕМА «Академічна культура й етика у вищій освіті: європейський, національний та інституційний виміри» (2 год.)

На занятті розглянуто такі питання: проблеми наукової доброчесності в сучасному науковому середовищі: світовий, європейський та національний досвід; морально-етичні цінності дослідника: професійний обов’язок, соціальна відповідальність, академічна честь, повага до іншої людини; етичні принципи педагога-дослідника у здійсненні академічної комунікації на суб’єкт-суб’єктній, гуманістичній основі; академічні  кодекси цінностей.

6 березня 2020 РОКУ відбулось практичне заняття на тему «Сутність і структура академічної культури» для аспірантів напряму підготовки 01 Освіта /Педагогіка.

На занятті з навчального курсу  було схарактеризовано сутність академічної культури, аксіологічний, мотиваційно-етичний, наративно-цифровий, праксеологічний та поведінково-інтерактивний компоненти академічної культури, лінгвокультурологічний, когнітивний, креативно-технологічний аспекти академічної культури.  Аспіранти взяли участь у роботі груп спільно з магістрантами, провели дискусії з питань академічної культури, попрацювали зі словниками у кабінеті української мови і літератури.

 У підсумку акцентували увагу на тому, що академічна культура не може бути перенесена чи запо­зичена; це  візитівка і конкурентна перевага університету.

06.03.2020 відбулися наступні семінарські заняття з навчального курсу  CompHEd.

Тема семінарського заняття № 2 "Наукова та інноваційна діяльність ЗВО у світі, ЄС та в Україні: тенденції розвитку"

Мета заняття: схарактеризувати політику ЄС щодо розвитку наукової та інноваційної  діяльності вищої школи, виявити концептуальні, змістові та організаційні засади освітніх інновацій в сучасній вищій школі у європейському та національному контекстах

Крім теоретичний питань аспірантам було запропоновано презентувати й  прокоментувати наукову новизну свого дослідження у національному та європейському наукових просторах.      Схарактеризувати практичне значення свого дослідження у національному та європейському наукових просторах.    Проаналізувати можливості трансферу виробленого вами інноваційного продукту у практику діяльності освітньої системи України/інших країн.

Тема семінарського заняття № 3: "Забезпечення якості вищої освіти (ЗЯВО):

Європейський, національний та інституційний виміри".

Мета заняття: сформувати систему знань щодо політики ЄС та Болонського процесу у сфері забезпечення якості вищої освіти у європейському та національному контекстах, навичок критичного аналізу процесів, що відбуваються на інституційному, національному та наднаціональному рівнях у сфері ЗЯВО, розуміння сутності культури ЗЯВО та готовності її розвивати відповідно до європейських стандартів і рекомендацій у власній професійній діяльності.

Завдання дослідно-орієнтованого характеру стосувалися таких питань:1)   Діяльність структур конкретного університету щодо внутрішнього забезпечення якості освіти (внутрішній вимір ЗЯВО): нормативні, організаційні, змістові, процесуальні засади; 2) аналіз особливостей зовнішнього виміру забезпечення якості в Україні: суб᾿єкти, процедури, способи взаємодії сторін, ризики; 3) місце  університету у національних та міжнародних рейтингах. Порівняння рейтингових позицій різних університетів регіону, проаналіз причин таких рейтингових позицій,  рекомендації щодо їх покращення.

4.03.2020 відбулося перше семінарське заняття з курсу CompHEd. Тема заняття: "ОСВІТНЯ ДІЯЛЬНІСТЬ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ В ЄС ТА В УКРАЇНІ: ТЕНДЕНЦІЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ"

Метою занаття є  структурно-логічний аналіз політики ЄС у сфері вищої освіти, виявлення концептуальних, змістових та організаційних засад освітніх інновацій в сучасній вищій школі у європейському та національному контекстах. Крім теоретичних питань для обговорення в групі аспіранитам було запропоновано виконати мікродослідження, безпосередньо повязане з темою їх дисертаційної роботи, що стовувалося організаційно-педагогічних засад інновацій в діяльності закладів освіти, які є предметом їх дослідження. Мікродослідження передбачало здійснення  порівняльного аналізу вітчизняного та європейського досвіду.