Тема 1. Феноменологія наукового наставництва: ґенеза і сучасність європейського та національного досвіду (2 години)
- Сутність , види, функції наставництва.
- Ретроспективний аналіз витоків наукового наставництва (академічного менторства).
- Наставництво в науці і освіті.
- Цінності інституту наставництва .
- Критерії наукового наставництва.
Тема 2. Наукове наставництво у реформуванні української освіти на засадах європейськості (4 години)
1.Наставництво - один з компонентів неперервного професійного розвитку (Continuous Professional Development – CPD).
- Культура наставництва в українському та європейському університеті.
- Практика наукового наставництва для ефективної наукової діяльності та викладання: європейський, національний та інституційний виміри.
- Науково-педагогічне наставництво як підтримка у молодих викладачів фахової майстерності.
- Науково-педагогічне наставництво як один з компонентів адаптації та соціалізації викладача-початківця.
- Специфічні якості наукового наставника: самобутність, демократичність, діалогічність, дослідництво, лідерство, соціальна спрямованість, співробітництво.
- Функції наставників: соціально-педагогічна, консультативна, духовна.
Тема 3 Лінгвоперсонологія наукового наставника (4 години)
- Академічна мовна особистість.
- Ідіостиль наукового наставника.
- Науковий діалог – діалог особистостей.
- Функції мовної поведінки наукового наставника.
Форми та методи навчальних занять:
- Інтерактивна лекція щодо цілей та завдань курсу
- сесії на основі завдань
- дискусії
- самостійна робота
- воркшопи
- портфоліо дослідника
Результати навчання
У результаті вивчення модуля аспіранти повинні продемонструвати:
- знання щодо цінностей культури наставництва в українському та європейському університеті, специфічних якостей наукового наставника;
- знання щодо практики наукового наставництва для ефективної наукової діяльності та викладання: європейський, національний та інституційний виміри, функцій наставницва;
- систему знань щодо цінностей європейської академічної культури, побудови Європейського простору досліджень та організаційних засад модернізації докторської підготовки в контексті Болонського процесу;
- розвинені аналітико-інтепретаційні уміння аналізу науково-педагогічного тексту; потреба в нормативному вживанні засобів наукової мови для успішної презентації результатів науково-дослідної діяльності;
- розвинені навички критичного аналізу наукових текстів , зокрема досліджень своїх колег-аспірантів, ведення конструктивного діалогу з проблем, що є предметом докторського семінару;
- удосконалення навичок академічного письма (створювати авторські наукові тексти різних жанрів); мовний смак і мовне чуття наукового слова;
- готовність до апробації результатів дослідження у національному та європейському наукових просторах
Засоби діагностики: тести, усні відповіді на семінарських заняттях, презентації проектів та мікродосліджень.
