Семінар 2 на тему «Академічна культура й етика у вищій освіті: європейський, національний та інституційний виміри» (2)

: Перегляди: 438

Семінар 2 на тему «Академічна культура й етика у вищій освіті: європейський, національний та інституційний виміри» (2)

18 лютого 2021 року учасники проєкту були залучені до семінару 2 « Академічна культура й етика у вищій освіті: європейський, національний та інституційний виміри» / Academic culture and ethics in higher education: European, national and institutional dimensions.

Упродовж заняття розглянули такі питання: проблеми наукової доброчесності в сучасному науковому середовищі: світовий, європейський та національний досвід; морально-етичні цінності дослідника: професійний обов’язок, соціальна відповідальність, академічна честь, повага до іншої людини; етичні принципи педагога-дослідника у здійсненні академічної комунікації на суб’єкт-суб’єктній, гуманістичній основі; академічні кодекси цінностей.

Аспіранти виконували завдання з термінологічної, словникової культури як складників академічної доброчесності, культури спілкування дослідника (академічної комунікації).

На заняття були запрошені вчителі-дослідники шкіл Сумської області.

Також 18 лютого 2021 року для учасників проєкту Erasmus + Jean Monnet Module в Сумському державному педагогічному університеті імені А.С.Макаренка відбулась лекція №4 «Концептуальні основи формування академічної культури».

Розглядали такі питання:

1.Системно-суб’єктний підхід до формування академічної культури.

2.Аксіологічний підхід до формування академічної культури.

3.Акмеологічний підхід до формування академічної культури.

4.Праксеологічний підхід до формування академічної культури

Прийшли до висновку: для зміцнення інноваційної національної безпеки держави важливе дотримання цінностей академічної культури.

Системно-суб’єктний підхід дає змогу розглядати процес формування академічної культури майбутнього педагога-дослідника як системно цілісний і процесуально неперервний, в органічній єдності загального, особливого, індивідуального. Застосування аксіологічного підходу дозволяє вибудовувати суб'єкт-суб'єктні стосунки між учасниками дослідницького процесу, сприяє здатності до самовизначення у світі культури і культурної ідентифікації, прагненню до життєтворчості. Врахування праксеологічного підходу дозволяє тлумачити формування академічної культури як процес залучення учасників академічної спільноти до ефективного діалогового спілкування українською та іноземними мовами у процесі презентації матеріалів та результатів дослідження, зокрема, в межах міжнародного академічного співтовариства на основі суб'єкт-суб'єктних відносин.